Про підготовку візиту Рекса Тіллерсона в Україну стало відомо ще під час візиту української делегації на чолі з Петром Порошенком до Вашингтона в середині червня.

Напередодні цього візиту Тіллерсон зробив досить неоднозначну заяву для американської преси, яка викликала багато спекуляцій. Держсекретар сказав, що Україна і Росія повинні безпосередньо домовитися щодо формату врегулювання в рамках Мінських угод. Він також припустив, що можливий новий формат домовленостей, очевидно маючи на увазі, що нормандський формат може припинити своє існування, оскільки вимоги, прописані в Мінських угодах, в будь-якому разі не виконуються.

Читайте також: Головне завдання Путіна в Гамбурзі

Однак, одразу після свого візиту в США, Петро Порошенко зустрівся в Парижі з новообраним президентом Франції Еммануелем Макроном і озвучив для преси принципи "формули Макрона", яка стосується переформатування міжнародних гарантій і створення нового майданчика для врегулювання кризи на Донбасі, створеної російською агресією.

Українська криза має бути врегульована за участю США. Тому цей новий формат може передбачати участь Сполучених Штатів у ролі однієї зі сторін переговорів. Українські дипломати – зокрема Павло Клімкін – давно висували гіпотезу створення нового майданчика. Так званого Будапештського формату, куди увійдуть всі країни-гаранти Будапештського меморандуму 1994 року: Велика Британія, США, Росія.

Відповідно, візит Тіллерсона – це продовження того порядку денного, який був заданий візитом Порошенка до Вашингтона. Велика кількість домовленостей, досягнутих тоді по лінії Міноборони і Пентагону, по лінії Міністерства енергетики (йдеться про постачання американського вугілля), з питань ширшої участі Америки у врегулюванні української кризи.

Тіллерсон прилетить до Києва відразу після саміту G20, де відбудеться зустріч Трампа з Путіним. Крім того, у Путіна буде робочий сніданок з Макроном і Меркель, де вони будуть обговорювати питання України. Відповідно, Тіллерсон приїде вже з готовими повідомленнями, які будуть акумульовані за результатами спілкування Трампа з Путіним, а також спілкування Путіна з лідерами Франції та Німеччини.

Говорячи про ставлення нового держсекретаря до України в цілому, потрібно позбутися від таких штампів, як проукраїнська або проросійська позиція. Йдеться про американську адміністрацію, і єдиний порядок денний, який може у них бути – це проамериканська позиція. За часів Джона Керрі, повістка Держдепу звучала чіткіше, але не можна забувати, що саме Обама припустився низки помилок, за які його зараз критикують навіть демократи. При його потуранні Росія відчула свою силу і стала діяти агресивніше не лише в Україні, а й в Європі. Трамп і Тіллерсон значно рідше озвучують антиросійські тези, але рішення, які сьогодні приймає адміністрація і Рада національної безпеки під керівництвом МакМастера, сильно б'ють по російській економіці.

Важливо також пам'ятати, що будь-які заяви Тіллерсона не слід сприймати як узгоджену позицію адміністрації. Ці заяви можуть бути піддані дискусії і ревізії в самих Сполучених Штатах. Чому? Тому що вплив Державного департаменту істотно знизився, у порівнянні з тим періодом, коли його очолював Джон Керрі. Центр прийняття рішень з питань зовнішньої політики перемістився з Держдепу до Ради національної безпеки (що стала по суті офісом віце-президента Майка Пенса) і в Конгрес. Оскільки американська система стримувань і противаг працює навіть у критичні моменти, Конгрес сьогодні грає все більш значну роль в процесі прийняття рішень. Тому на тлі ослаблення Держдепу, будь-які пропозиції Тіллерсона зажадають схвалення з боку РНБ, Пенса, Макмастера і Конгресу.

Автор: Тарас Березовець

Читайте також: Трампові смаколики – газ, ракети і заява про Росію-агресора