Горіло м'ясо людське: колишня ув'язнена "Аушвіцу" розповіла моторошні деталі про концтабір

Навіть через 79 років журналісти 24 каналу таки знайшли очевидців, які розповіли про пережите. Однією з них є киянка, ув'язнена з концтабору "Аушвіц" Анастасія Гулей, якій пощастило вижити у складний час.

Зверніть увагу Сталін би підтримав: прем'єр Шмигаль зганьбився з датою початку Другої світової

Ніхто не оголошував, що почалась війна

Перші бомби у Києві німці скинули саме на Жуляни, де мешкає пані Анастасія. Мішенями ворога були військові об'єкти: аеродром у Жулянах, завод "Більшовик", авіаційний завод, військові училища на Печерську, казарми НКВС та залізничний вокзал.

Оце, що співають: "Киев бомбили, нам обьявили, что началася война". Так тут ніхто не об'являв. Бомби об'явили,
– сказала пані Гулей.

Історикиня Тетяна Пастушенко зазначила, що саме у Жулянах загинуло багато цивільних жителів, поруйнували їхні хати, 55 людей були тяжко поранені.

Анастасія Гулей / Фото 24 канал

Переоділи в полосате, постригли, дали номер, – ув'язнена з концтабору

Війна застала Анастасію Гулей не тут, а на Полтавщині, де та жила з батьками. Тоді, ще бувши молодою дівчиною, вона саме збирала документи для вступу в університет. Натомість вже за кілька тижнів її примусово вивезли на роботу до Польщі.

Там Гулей потрапила до табору при хімічному підприємстві. Намагалася втекти. Разом з іншими втікачами її спіймали, відправили до в'язниці, а звідти – до концтабору "Аушвіц".

Передягнули в полосате, постригли, поставили номер,
– назвала Анастасія Гулей свій номер у концтаборі.

Пані Анастасія перебувала під номером 61 369. Він вибитий на її тілі досі і щодня нагадує їй про пережиті страхіття.

На руці Анастасії Гулей вибитий номер, під яким перебувала у концтаборі / Фото 24 канал

Розповіла, що хотіла б забути, звільнити себе від страшних спогадів, однак не вдається.

"В кінці лагеря – лісок, там 4 крематорії. Із всіх 4 труб йшло чорно-червоне полум'я, дим і неприємний запах. Горіло м'ясо людське", – сказала ув'язнена з концтабору.

Жінка мріє встановити пам'ятник загиблим

Після "Аушвіцу" у житті Анастасії Гулей був ще один концтабір – "Берґен-Бельзен", де вона ледь не померла від тифу та голоду.

Тоді разом з іншими в'язнями її врятував британський армійський корпус. Нині, у свої 94 роки, ця жінка пам'ятає все до дрібниць. Вона розповіла, що торік побувала у "Аушвіці", де збереглися канави, які копала разом з іншими в'язнями. Життя не зламало і не озлобило її. Вона активна і оптимістична. А ще у пані Анастасії є мрія – встановити пам'ятник жителям Жулян, які загинули у перші дні війни.