Якщо новобудови ростуть немов гриби після дощу, та ще й цілими кварталами, то із закладами інфраструктури все навпаки. Їх критично бракує.

Читайте також: На Харківщині вперше за 12 років відкрили нову школу

У Міністерстві освіти про цю проблему знають. Кажуть, так по всій Україні. Проте, вдіяти нічого не можуть. Мовляв, керівництво шкіл – компетенція місцевої влади.

Є пряма норма закону про наповненість класів не більше 30 учнів. Вони порушують закон, але зрозуміло, що ще більше порушення – не вчити дітей. Тому це дуже складно. Питання в тому, що немає землі, де можна збудувати, скажімо, школу,
– прокоментував заступник міністра освіти та науки України Павло Хобзей.

У столичній мерії виправдовуються: хаотичну забудову отримали у спадок, і щоб надалі багатоповерхівки не росли без інфраструктури, готують новий генплан міста.

Жоден забудовник не буде будувати, якщо там не передбачена вся інфраструктура,
– запевняє мер Києва Віталій Кличко.

Щоправда,профільний заступник мера і в минулому директор департаменту будівництва КМДА Олександр Спасибко запевняє, що такі розрахунки проводять і зараз. Згідно із законом, нові райони можна зводити лише комплексно. Однак, забудовники умови не завжди виконують.

"Деякі забудовники не виконують свої зобов'язання щодо комплексної забудови районів. Наприклад, побудували мікрорайон, а дитячий садок та школу не побудували або побудували в останню чергу", – зазначив заступник голови КМДА з питань будівництва Олександр Спасибко.

Читайте також: Вишиванки, віночки та українські пісні: як відсвяткували Перший дзвоник на Донбасі

Змусити забудовників побудувати соціальну інфраструктуру можуть хіба що через суд. Щоправда, деякі компаніїї таки зводять навчальні заклади. Здебільшого приватні.