Розмови про демонтаж пам'ятника йдуть давно. Він тривалий час був закритим тканинними щитами національних кольорів з усіх боків.

Варто переглянути Як змінився Київ за 100 років: цікава добірка фотографій

Демонтаж Щорса

В Інституті національної пам'яті наразі проводять консультації з Мінкультом стосовно демонтажу Щорса. Втім, зі слів керівника Інститут Антона Дробовича, монумент не виключатимуть із реєстру пам'ятників культури, а просто знайдуть для нього інше місце.

Є одна організація, яка готова прийняти пам'ятник Щорсу до себе. Ми зараз консультуємося з Міністерством культури щодо підготовки документів для його транспортування,
– зазначив Дробович.

Про яку організацію йдеться, наразі невідомо.

Хто такий Щорс й чому його пам'ятник хочуть прибрати з Києва?

Він був учасником насадження радянського режиму в Україні. Він активно воював проти української армії у 1918-1919 роках, а в лютому 1918-го російські більшовики призначили його військовим комендантом Києва. Щорс – відповідальний за військові злочини більшовиків проти цивільного населення української столиці.

Загинув більшовицький комбриг, Микола Щорс, 30 серпня 1919 року в бою з підрозділами Армії УНР, яка боролась за незалежність України.

Довідку спеціально для сайту 24 каналу надала історикиня Тетяна Швидченко.

Які ще об'єкти підлягають декомунізації

Жодних робіт з демонтажу радянського герба на монументі Батьківщини-матері поки проводити не планують — спочатку на це потрібен дозвіл від Міністерства культури. Далі необхідно розписати документацію, і лише потім можна починати демонтаж.

Так само, зі слів Дробовича, поки не чіпатимуть пам'ятник під Аркою дружби народів у Києві — на ньому двоє робітників тримають герб Радянського Союзу.

Список об'єктів у Києві, які необхідно декомунізувати:

  • два пам'ятні знаки на честь Івана Кудрі;
  • пам'ятник Миколі Щорсу;
  • зображення герба СРСР на щиті "Батьківщини-матері";
  • меморіальна дошка більшовикам 1919 року (вулиця Григорія Сковороди, 2);
  • барельєф більшовикам 1918 року (вулиця Московська, 2, завод "Арсенал");
  • меморіальна дошка Бойченко Олександру Максимовичу (вулиця Саперно-Слобідська, 39);
  • меморіальна дошка Бойченко Олександру Максимовичу (вулиця Михайла Грушевського, 9);
  • меморіальна дошка Бурмістенку (провулок Бурмістенка, 3-5А);
  • меморіальна дошка Володарському Мойсеб Марковичу (вулиця Полтавська, 12);
  • меморіальна дошка газеті "Більшовик" (вулиця Мала Житомирська, 9-Б);
  • меморіальна дошка Гречку Андрію Антоновичу (проспект Повітрофлотський, 6);
  • меморіальна дошка Затонському Володимиру Петровичу (проспект Перемоги, 37 корпус 1);
  • меморіальна дошка Затонському Володимиру Петровичу (бульвар Тараса Шевченка, 14);
  • меморіальна дошка Ленгніку Фрідріху Вільгельмовичу (проспект Перемоги, 39);
  • барельєф Леніну Володимиру Іллічу, станція метро "Театральна" (барельєф закрито, але поки не демонтовано);
  • меморіальна дошка Островському Миколі Олексійовичу (вулиця Ползунова, 2);
  • окремі барельєфи на станції метро "Вокзальна";
  • меморіальна дошка червоногвардійцям (вулиця Ползунова, 2);
  • меморіальна дошка "Штаб червоногвардійців" (проспект Перемоги, 37 корпус 1, НТУУ КПІ);
  • меморіальну дошку на честь робітників "Південно-Російського машинобудівного заводу" (вулиця Жилянська, 107);
  • дошка на честь побратимства з містом Краків – містить радянський герб Києва з серпом і молотом (вулиця Краківська на розі з бульваром Праці 5);
  • скульптурна композиція екіпажу бронепоїзда "Таращанець" в однойменному парку (ріг вулиць Ялтинської і Заслонова);
  • скульптура Островському Миколі Олексійовичу (перед фасадом Електромеханічного технікуму залізничного транспорту на вулиці Повітрофлотському 35);
  • бюст Костикову Андрію (вулиця Старонаводницька, на території НТУУ КПІ);
  • Арка дружби народів (скульптурна композиція двох робочих з гербом СРСР) (Хрещатий парк);
  • бюст Артему (вулиця Олени Теліги 35, біля дитячого будинку культури).