Наразі бачимо ймовірність того, що у Києві буде запроваджено двовладдя. Схожі спроби в історії столиці уже були. Так, у 2010-2013 рр. Олександр Попов очолював КМДА за мера Леоніда Черновецького. Проте тоді фактично усі рішення глава міськдержадміністрації ухвалював одноосібно, без мера столиці.

Читайте також: Кабмін погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА

Тобто і зараз, після "розділення", значна частина влади перейде очільнику КМДА, а мер фактично залишиться "англійською королевою" у Києві.

Які зміни відбулися в Києві за 5 років?

Віталій Кличко обіймає посаду очільника Київської міської державної адміністрації з 25 червня 2014 року (мер – з 5 червня). Тоді посади голови КМДА та мера столиці було об’єднано.

У березні 2018 року Кличко посів перше місце у рейтингу губернаторів України, опублікованому в журналі "Деловая столица" від 19 березня 2018 року. У виданні підкреслили: перше місце Кличка обумовлено досягненнями, яких під час його правління були здійснені у столиці.

Так, Київ лідирує за експортом товарів, притоком прямих іноземних інвестицій, освоєних капітальних інвестицій і виконаних будівельних робіт (на душу населення). Крім того, столиця увійшла у двійку регіонів з найбільшою загальною площею прийнятого в експлуатацію житла на тисячу жителів. У місті також найвища середньомісячна зарплата (11 135 грн). Щоправда, на ці цифри суттєво впливає столичний статус міста.

Читайте також: Чому хочуть звільнити Кличка та хто може очолити КМДА

У перший рік перебування Кличка на посаді було впроваджено електронну форму оплати парковок, відкрито велосипедну доріжку на Труханів острів та запущено проект "Питна вода з-під крану", який стартував з Оболонського району. У рамках останнього в столиці ввели систему європейської технології очищення води та анонсували поступове відмовлення від використання для цього хлору.

За перші два роки інвестиції в Київ збільшилися майже в 4 мільярди гривень, а дохідна частина бюджету Києва зросла на 48%. Крім того, столична влада зуміла повністю погасити борги комунальних підприємств.

Поштова площа
Поштова площа після реконструкції

Якщо у 2015 році пересувна торгівля приносила в бюджет Києва лише 300 тисяч гривень, то у 2016 році, завдяки відкритим торгам, за кожну торгову точку Київ отримав 600 тисяч, а з Хрещатику та прилеглих вулиць – загалом 10 мільйонів гривень.

Відповідно, у 2016 році бюджет Києва був перевиконаний. Видатки на освіту, медицину, соцзабезпечення, транспорт та спорт було збільшено і наразі вони зростають.

Київ першим в Україні запровадив відкритий міський бюджет. Тобто всі надходження і витрати – прозорі.

Лише у 2016 році на будівництво у соціальній сфері було витрачено майже 2 мільярди гривень, зокрема – побудували 7 дитсадків та 2 нові школи (ще три школи та 10 садочків – у 2017 році). Того ж року було оновлено рекордні 200 кілометрів доріг, за 2017 – 302 км, 2018 – близько 300 км. (всього за 5 років – понад 800 км доріг). Для порівняння: в 2014 та 2015 роках відремонтували 36,9 та 128,7 кілометрів відповідно.

У 2017 році Київ приймав пісенний конкурс "Євробачення". На проведення конкурсу з місцевого бюджету було виділено 200 мільйонів гривень. Зокрема, було відремонтовано станцію метро "Лівобережна". У рамках заходу Київ відвідали близько 60 тисяч туристів.

У рамках програми "Безпечне місто" в Києві було встановлено майже 4 тисячі відеокамер. Це потрібно для фото та відеофіксації порушень, розпізнавання номерів автомобілів та контролю роботи комунальних служб. Рівень злочинності тут, у порівнянні з 2016 роком, знизився на 56%.

Міст Київ
Новий міст від Володимирської гірки до арки Дружби народів

Відбулася комплексна реконструкція Поштової площі, а також відкрили велотрек, останні змагання на якому відбувалися ще у 1999 році. Всього за 4 роки в столиці реконструювали і відремонтували 339 парків та скверів. Триває досі реконструкція столичного зоопарку.

Для столиці закупили сотню нових автобусів, 103 тролейбуси і 45 сучасних трамваїв. Триває встановлення нових зупинок громадського транспорту. В тестовому режимі запроваджено єдиний електронний квиток.

Кличко також запам’ятається як борець проти несанкціонованих МАФів. Сам він говорив, що на початку його роботи в Києві щодня зносилось по 20 нелегальних кіосків.

Боролися 5 років і проти рекламних конструкцій, які псують вигляд міста. Так, у 2014 році у столиці було близько 10 000 рекламних конструкцій, стало – 6 000 (з них обіцяють залишити близько 4 тисяч).

За перебування на посаді Віталія Кличка Київ було включено до низки світових рейтингів. І позиція столиці у деяких з них не може не тішити. Так, лише у 2019 році Київ посів 34 місце в рейтингу міст за найбільшою кількістю стартапів, які запускаються у місті. За рентабельністю інвестицій з точки зору ефективності залучених ресурсів серед європейських міст Київ на 6 місці. Окрім того, столиця України зайняла першу сходинку серед європейських міст, у яких можна бюджетно відпочити. А от позицію у рейтингу найкомфортніших міст світу Київ погіршив та, станом на серпень 2018 року, посідав 118 місце.

Кличко
Віталій Кличко наразі є мером Києва та очільником КМДА

Перебування Кличка на посаді не обійшлося і без критики. Так, кияни нарікають: зовнішній лоск наведено, а глобальні для жителів міста проблеми залишаються невирішеними.

Зокрема, це стосується зростання кількості забудов у місті (як ЖК, так і ТРЦ). Це, окрім того, що спричиняє дискомфорт жителям сусідніх будинків, так і зменшує кількість зелених насаджень у місті. Також часто новозбудованим житловим комплексам не вистачає необхідної інфраструктури: дитсадків, шкіл, парковок.

Дісталося Кличкові і за наземний транспорт, зокрема маршрутки (яких він обіцяв "з роками" позбутися). Нові автобуси, трамваї та тролейбуси, хоч і закуплялися, але для столиці цього недостатньо. Тому часто жителі міста змушені їздити у некомфортному та ненадійному транспорті.

Варто також зазначити, що Кличко став першим київським мером часів незалежності, за каденції якого не було відкрито жодної нової станції метро.

Опозиція своєю чергою часто звинувачувала наближених до глави КМДА людей у нелегальних забудовах. Його самого – у нецільовому використанні земельних ресурсів та передачі земель у користування або власність з порушенням процедури. Звинувачення лунають і на адресу найближчого оточення мера – Вадима Столара та скандального забудовника Максима Микитася.

Дісталось меру Києва і за його улюблений проект – пішохідний міст. Його будівництво супроводжувалось низкою скандалів, суттєвим зростанням вартості, вирубкою дерев, а після відкриття виникають періодичні проблеми з його експлуатацією.

Читайте також: Як скандал з "мостом Кличка" показав всю суть корумпованої політики в Україні

Знесення МАФів ототожнювали зі знищенням малого та середнього бізнесу, на що Кличко відповів, що демонтуються "лише ті кіоски, які не мають дозволів, не сплачують податків у бюджет міста, підключаються незаконно до електромереж і псують зовнішній вигляд міста". Таким чином він запевнив: столична влада робить все, щоб малий та середній бізнес працював офіційно.