На початок війни киянці Елеонорі Коваль було майже 11 років. Разом з друзями вона залюбки грала у війну і не знала, що почнеться справжня. Коли зранку німецька авіація почала бомбити Київ, люди не розуміли, що відбувається. Про те, що почалася війна офіційно сповістили лише опівдні.
Читайте також: Скільки росіян поклали провину за жертви Другої світової на Cталіна: цікавий результат
Перші бомби у Києві німці скинули на військові об'єкти – завод Більшовик, авіаційний завод, військові училища на Печерську, казарми НКВС та залізничний вокзал. Для Елеонори Коваль війна почалася на Львівській площі Києап, поруч з якою мешкала.
Нам було видно з Львівської площі як над вокзалом з'явились зенітки і прожектори,
– згадала мешканка Києва Елеонора Коваль.
Спочатку місто жило своїм життям. Театри були переповнені, хліба вистачало, працювали магазини і лікарні. Що сталося – кияни усвідомили не одразу. Влітку 1941 року на Схід разом з підприємствами та обладнанням евакуювали і 300 тисяч жителів столиці. Ще 200 мобілізували у перші ж тижні війни. Ті, хто залишився, потрапили в окупацію.
Читайте також: 22 червня в Україні вшановують пам'ять жертв Другої світової війни
Після 72 днів оборони, нацисти таки зайшли до Києва. Елеонора Коваль згадує роки окупації неохоче. Каже, увесь час мучив голод. На місці цього скверу був ринок, сюди і приносила домашні речі, які вимінювала на харчі. Будинок, у якому жила, не зберігся. Разом з іншими киянами і вона розбирала завали на Хрещатику. Десятиліттями радянська влада переконувала: це справа рук нацистів. Насправді – центральну вулицю разом з мешканцями підірвали свої.
Він таки був замінований військами НКВС, коли німці зайшли, почалися вибухи. 2 роки Київ був в окупації, 2 важких нестерпних роки і коли закінчилась війна, це було найбільшим щастям для тих, хто пережив окупацію,
– наголосила співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Наталія Гамарник.
І хоч перші бомби впали на Київ у червні 1941 року, для України вона розпочалася ще у вересні 1939 року. Тоді Гітлер у змові з Сталіним напав на Польщу, до складу якої тоді входила Західна Україна. Власне, після цього вона відійшла до Союзу.
Під час Другої Світової була окупована вся територія України. Німці готували для нас майбутнє аграрно-сировинного придатку Рейху. Тих, хто противився окупації – вбивали, розчищаючи простір для "вищої раси".
На сьогодні близько 10 мільйонів Україна втратила за 2 роки Світової війни. Найбільше страждало цивільне населення, втрати серед цивільних більша, ніж на фронті,
– зазначила Наталія Гамарник.
А до Німеччини на примусові роботи – відправили понад 2 мільйони українців. Тим, же хто вижив в окупації – згодом доводилось цей факт приховувати. Бо після звільнення це прирівнювалось до зради.