1 червня в столиці стартував другий сезон Громадського бюджету. Після набуття досвіду з певними прогалинами в ГБ-1, у кінці 2016 року Київрада прийняла рішення, яким докорінно змінила не лише процедуру подачі та голосування за проекти, а й основну філософію цього інституту, зробивши автора проекту генератором ідеї, а міську владу – сервісом із її реалізації.
Попри те, що наразі інститут громадського бюджету в столиці перебуває на шляху свого становлення, він усе ж викликав значний суспільний резонанс і зацікавленість киян. До прикладу, за доволі короткий строк впровадження громадського бюджету, у кінці 2016 року до бюджету участі долучилася значна кількість киян (загалом було подано 497 проектів, 50.813 осіб узяли участь у голосуванні). На реалізацію 62 проектів-переможців Київська міська рада в 2017 році виділила 50 млн грн. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-ресурсі столичного Громадського бюджету, на сьогодні 3 проекти вже реалізовані.
Решта проектів перебувають на стадії активної реалізації, практично всі включені до системи електронних закупівель "Prozorro" з метою придбання необхідних товарів, робіт чи послуг.
У 2018 році на реалізацію проектів-переможців Київрада виділила вдвічі більшу суму – 100 млн грн. Вона є найбільшою на сьогодні в Україні, проте все одно не є достатньою для втілення всіх ініціатив, які пропонуються киянами.
Читайте також: Покращена соціальна медицина для киян: як гарантувати ефективність проекту?
"А чи можна збільшити цю суму?", – спитаєте Ви. Звичайно! І зараз я розповім, як це можна реалізувати.
Можливо не всі знають, що депутати Київської міської ради мають у розпорядженні певну суму коштів у депутатських фондах. Ці фонди наповнені коштами киян – платників-податків, які мають спрямовуватися на вирішення соціально-економічних проблем міста, виконання передвиборних програм і доручень мешканців. Яскравим прикладом використання цих фондів є встановлення дитячих майданчиків, лавок, урн для сміття, поштових ящиків, видача матеріальної допомоги соціально незахищеним верствам населення й інших "бонусів" для мешканців. Особливо активно ці кошти використовуються, звичайно, у передвиборний період.
Саме по собі існування інституту депутатських фондів є дещо спірним, і питання відмови від них уже не раз піднімалося на пленарних засіданнях Київради. Адже часто бувають ситуації, коли депутати одноосібно вирішують, куди спрямовувати кошти цих фондів, без належних консультацій із громадськістю та вивчення реального попиту мешканців на ті чи інші потреби. На нашу думку, це неправильно, адже представники громадянського суспільства самі повинні вирішувати, на що витрачати їх же сплачені до міського бюджету кошти.
Із появою інституту Громадського бюджету, у киян з’явилася реальна можливість самостійно визначати пріоритетні питання та сфери, які потребують розвитку. Тому, із метою більш продуктивного застосування коштів із депутатських фондів, активна спільнота висловила пропозицію щодо передачі грошей із депутатських фондів на реалізацію проектів Громадського бюджету, даючи можливість таким чином збільшити загальну суму бюджету участі.
Якщо брати конкретні цифри, то ситуація виглядатиме наступним чином: наразі кожен депутат Київради розпоряджається річним фондом у сумі 550 тис. грн. Якщо кожен депутат (разом їх 120 у Київраді) передасть хоча б половину свого фонду (275 тис. грн.) до Громадського бюджету, то загальна сума становитиме 33 млн грн. – третина від суми, яка запропонована сьогодні. Таким чином, за ці кошти можна буде додатково реалізувати 16 великих проектів чи 82 малих!
Частина депутатського корпусу Київської міської ради підтримала цю ініціативу, і 13 червня депутат від фракції "Об’єднання "Самопоміч" Олексій Руденко зареєстрував проект рішення, спрямований на практичну реалізацію цієї ідеї. Цікавим є те, що передача коштів базуватиметься виключно на добровільних засадах кожного депутата – передавати кошти на громадські проекти, чи залишити для реалізації інших цілей.
Хочеться вірити, що Київрада прийме це рішення якнайшвидше, і ми зможемо наздогнати інші успішні європейські міста, які виділяють на громадські проекти значно більшу суму коштів, яка досягає подекуди навіть мільярдних показників. А кияни натомість отримають ще одну можливість ефективного контролю за втрачанням своїх коштів на розвиток міста.
Читайте також: Холодне літо: чому з Києва пішла гаряча вода?