Таку думку в прямому ефірі 24 каналу висловив політичний експерт та лідер партії "Сила людей" Олександр Солонтай.

Зверніть увагу! Парламентські вибори 2019: чи змінять результати голосування зовнішній курс

Що сталося між Зеленським та Кличком, що вони посварилися, не домовилися? Чому така конфронтація?

– Немає ніякої конфронтації. Просто є 70 мільярдів гривень у міській казні. В політиці відбувається боротьба за гроші, за ресурси. Питання в тому, хто буде ними управляти. Чистий управлінський ресурс – це лише п'ята частина, звичайно. Все решта – це захищені видатки та необхідні мінімальні видатки, для того щоб столиця була. Постає питання, який вектор обере нова президентська влада вже за підтримки парламенту.

– Чи вона буде далі поглиблювати децентралізацію й тоді відповідно доведеться відповідати, а хто ж Зеленський на місцях? Чи буде скорочувати цей процес?

У чому полягає суть реформи децентралізації?Комплекс заходів з реформи децентралізації влади в Україні стартував ще у 2014 році. А вже у 2015 Верховна Рада ухвалила закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Внаслідок реформи багато функцій влади перейшли від центру до територіальних громад. Відтак гроші, які акумулює село, місто чи район, не йдуть до Києва, а залишаються на місцях. Відтепер невеликі українські міста та села почали використовувати більше грошей на свої потреби.

– Якщо скорочуватиме, це може стати початком якоїсь "лукашенкізації". Це погано закінчиться для Зеленського, якщо він почне рухатися не в шляху розвитку самоврядування. Але станом на сьогодні сказати чітко відповіді ми, на жаль, не можемо.

Як переконаний прихильник місцевого самоврядування та децентралізації я розумію, що може статися так, що ми з токсичними мерами опинимося по одну сторону барикад, захищаючи не мерів, не корумповані міські ради, а саму ідею.

– Якщо ж Володимир Зеленський прийме рішення в майбутньому не скорочувати децентралізацію, а навпаки – розвивати, а поки що тимчасово для політичного перезавантаження потрібно зробити дострокові вибори, то на це можна й піти. У всякому разі я не був би радикальним противником цього.

Зазначимо, що за даними національного екзит-полу, станом на 20.00 21 липня голоси виборців розподілилися наступним чином:

"Слуга народу" – 44,2%
"Опозиційна платформа – За життя" – 11,4%
"Європейська Солідарність" – 8,8%
Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" – 7,4%
"Голос" – 6,5%

Скільки місць в Раді будуть мати партії, які пройшли
Скільки місць в Раді будуть мати партії, які пройшли

Дивіться онлайн-трансляцію виборчого марафону на 24 каналі: