9 січня офіцер поліції загинув поблизу селища Зайцевого на Донеччині від кулі ворожого снайпера.

Побратими розповідають, що довго не могли повірити у його загибель, бо "ховали" "Барні" ще з часів Іловайська.

Його згадують, як веселу, світлу і скромну людину, в якої не було страху перед смертю.

Як для звичайної людини було скурити цигарку, так для нього було піти в бій. За ним можна було і в вогонь, і у воду. Він був дуже крутим, але простим водночас,
— розповідають бійці, яким пощастило бути з ним знайомими.

Провести в останню путь Олександра Ільницького на Майдан Незалежності прийшли сотні людей: серед них, як і побратими, які з ним воювали, так і прості українці , які прийшли попрощатись з Героєм.

Дивіться також: Спогади побратимів про українського бійця, який наганяв жах на терористів