Як розповів кореспондент 24 каналу Олексій Годзенко, серед протестувальників є, зокрема, родичі загиблих у війні на Донбасі. За його словами, до учасників вийшов представник президента у Раді Руслан Стефанчук, але питання референдуму поки не коментує.

Читайте також: Це наш маніфест і червона риска, – ветерани війни на Донбасі висунули Зеленському суворі вимоги

Користувач Тім Златкін, зі свого боку, сповістив, що перед входом до АП стоять близько 200 силовиків і вони вже прохід закрили.

Акція протесту під АП Володимира Зеленського проти ймовірного референдуму щодо мирних переговорів з Росією

"Майор перенаправляє співробітників на інший вхід. Там теж поставили нагадування: "З убивцями мир не укладають". Десь поруч чергують п’ять автозаків", – додав він.

Згодом Зеленський усе ж запросив до свого кабінету деяких учасників акції – їхня розмова тривала близько години.

За словами Тіма Златкіна, позиція Зеленського є такою:

– про переговори з агресором – тема дискусії та навіть кадрова, оскільки справа стосується голів робочих груп щодо Мінська;

– референдум сприймати не законодавчою ініціативою, а щось на кшталт опитування населення;

– "Я хочу, щоб зупинити вогонь", – пряма мова Зеленського. Активісти на це відповіли, що вони хочуть перемоги у війні, оскільки коли починається риторика про припинення вогню – на їхні голови "летить багато заліза на Донбасі",

– вони створюють велику робочу групу регулярного діалогу з волонтерами та громадськістю;

– "Ні метра української землі не здамо агресору".

Учасниця акції Вікторія Годзенко у коментарі 24 каналу розповіла, що акція під АП – спонтанна та ній є присутніми лише вдови та родичі загиблих на Донбасі. Водночас це продовження одиночного пікету Юлії Кирилової, ветеранки 25-го батальйону "Київська Русь" та вдови загиблого бійця 30-ї бригади. Наразі людей під президентською адміністрацією є небагато, оскільки робочий день, але увечері вони очікують набагато більше учасників. Тим більше, 25 травня – День вшанування пам’яті героїв.

Читайте також: Ініціатива Зеленського щодо обміну полоненими: що говорить Росія та бойовики на Донбасі

11 серпня 2014 року в селі Степанівка Донецької області з російських установок "Град" 17 та 18 бригади сухопутних військ РФ з територію Росії вбили мого чоловіка. Я не розумію, як можна домовлятися з вбивцями. І загалом, як можна допустити думку про те, що з вбивцями та агресором можна про щось говорити. Росію на міжнародному рівні визнали агресором, але чомусь в Україні про це забули. І ми маємо референдумом визначити, чи будемо ми з ними спілкуватися та досягати мирні домовленості. З ким, з вбивцями?
– пояснює Юлія свій протест.

Про який референдум мовиться

Напередодні голова Адміністрації Президента Андрій Богдан заявив, що команда шостого українського гаранта Володимира Зеленського розглядає питання щодо винесення на всенародний референдум досягнення мирних домовленостей з Росією.

"Щоб не тільки депутати проголосували і президент прийняв рішення, а народ прийняв рішення, і суспільство дало оцінку", – пояснив він.

Щодо ймовірної "червоної лінії", яку Зеленський не перетинатиме, проводячи переговори з РФ, новоспечений голова АП зауважив , що є дуже хороше правило у дипломатів – не фіксувати "червоні лінії", коли йдеш на переговори. За його словами, ця практика є "напрацьованою досвідом століть, а не миттєвим бажанням отримати рейтинг".

Як на таку ініціативу відреагували українські політики

Пропозицію щодо референдуму нещадно розкритикували п’ятий український президент Петро Порошенко та лідер партії "Голос" і музикант Святослав Вакарчук. За словами Порошенка, позиція щодо референдуму є абсолютно дивною.

В країні є побоювання, що це може бути капітуляція, а ніяка не мирна угода, і сьогодні я би дуже радив команді нового президента терміново розвіяти ці чутки. Сьогодні треба зберігати ті позиції, що було напрацьовано упродовж 5 останніх років. А саме: Україна – понад усе, Росія – агресор, санкції проти Росії, якщо вона не прибере окупаційні війська з нашої території, мають бути непорушними, і світова солідарність навколо України має бути міцною,
вважає Порошенко.

Святослав Вакарчук, зі свого боку, назвав таку політику не новою, а старою.

"Виносити питання національної безпеки на референдум в часи коли противник веде проти нас не лише гарячу війну, але й інформаційну – небезпечно та безвідповідально. Ми знаємо як закінчувалися "референдуми" на Донбасі та в Криму. Шкода, що новий очільник АП цього не розуміє. Чи розуміє"? – заявив він.

Натомість міністр оборони Степан Полторак вважає інакше. Чиновник переконує, що з Росією переговори вести потрібно, але робити це треба дуже обережно.

"Я, чесно кажучи, трохи знаю прикладів в історії, коли Росія домовилася та потім стримала б слово. Особливо, коли вона домовляється з країною, яка має менший потенціал, меншу армію, менше можливостей і меншу територію. Насправді Москва може дотримуватися частини угод лише, коли розмовляє з США", – каже міністр.

Що відповіли у Росії

У Кремлі переконують, що референдум щодо мирних домовленостей з Росією є внутрішньою справою України.

Від Києва ми б очікували конкретні кроки, насамперед щодо питання виконання мінських домовленостей, врегулювання внутрішньоукраїнської проблеми, а також щодо нормалізації двосторонніх взаємин з Росією. Наразі ми таких кроків не бачимо, але чекаємо на них,
– зазначив речник російського президента Дмитро Пєсков.