Відомий вітчизняний кардіохірург Борис Тодуров у розпал різдвяних свят знову став ньюзмейкером. А все – через перевибори директора Інституту серця, який він очолює з 2013 року. Його контракт завершився у листопаді 2018 року, тож процедура вимагала чергового голосування.
Читайте также: Корпоративи, VIP-канцелярія та елітні авто: як "Укрзалізниця" витрачала гроші у 2018 році
В будній день в Інституті відбувався внутрішній тренінг, на якому керівник розповідав персоналу, як треба діяти в екстремальних ситуаціях, зокрема протистояти провокаціям. Це була закрита подія, інформація про яку дійшла до активістів, тож вони вирішили розвідати що й до чого, заславши на той тренінг дівчину, яка писала розмови у залі на диктофон.
Але, як-то кажуть, Штірліц ніколи не був такий близький до провалу: чужинку таки виявили. В неї вимагали пояснень щодо причин зйомки та наполягали на видаленні записів із телефону. Те, що такий інцидент мав місце, згодом підтвердив й сам Тодуров.
Борис Тодуров
Визволяти із полону свою шпигунку взялися активісти із руху "Січ", а лікарі у відповідь заявили про напад невідомих та викликали поліцію. Уся ця ситуація в багатьох ЗМІ була подана як рейдерське захоплення Інституту серця "тітушками". Приємного в цій ситуації мало. Особливо, коли мова йде про державний медичний заклад. І ця історія дуже неоднозначна, в цієї медалі дві сторони.
Звісно, з моральної точки зору не можна шпигувати за лікарями та тихцем знімати їхні тренінги на телефон. З іншого боку, без цього ніхто ніколи б і не дізнався про суть тих тренінгів, а вони були явно не з надання першої медичної допомоги. Розмовляли на тренінгу для співробітників про методи протидій провокаціям активістів.
Тож, вочевидь, до виборів директора Інституту справді добре й заздалегідь готувалися. З оприлюднених записів чутно, про що говорять: якщо на горизонті з'являться активісти, їх треба провокувати на фізичну агресію. А найкраще одразу симулювати роль жертви, аби повернути ситуацію на свій бік. Звучали й такі тези як "сильна та сучасна клініка, що має протиставляти себе державі". І це – з вуст керівника державного медичного закладу.
В мережу потрапили лише уривки того тренінгу. Ми не бачили повної картини, оскільки захід був утаємничений, тож бути абсолютно об'єктивним в цій історії важко. Та мене особисто дивує, що факт подібного тренінгу взагалі мав місце у закладі, де мають лікувати людей.
Сам Тодуров згодом пояснив, що насправді то був звичайний тренінг для медиків на випадок екстремальних ситуацій. І от, виявляється, прихід активістів – саме той випадок. Увага до Тодурова та Інституту серця з боку активістів невипадкова, адже на початку 2018 року в дитячому відділенні цього медзакладу знайшли підозрюваного у справі фотографа В'ячеслава Веремія – Юрія Крисіна, який там нібито проходив обстеження.
Юрій Крисін був організатором "тітушок" під час Революції Гідності у Києві
Тодуров спростував причетність до переховування Крисіна у своєму медзакладі й заявив, що не бажає більше чути про той випадок. Адже Крисін це, чи хтось інший, а лікарі мусили залишатися вірними клятві Гіпократа та надавали йому меддопомогу, якої він потребував.
Читайте также: Ні вашим, ні нашим: Запорізький титано-магнієвий комбінат і далі в статусі перехідного прапору
Разом із тим випадок Крисіна неодноразово згадувався на зазначеному тренінгу. І от, схоже, саме такі нестандартні ситуації, коли щось втаємничене раптом стає явним, і відпрацьовували лікарі. Разом із тим авторитет Тодурова як лікаря і керівника ніхто не ставив під сумнів. Голосування підтвердило – він й надалі керуватиме інститутом, хоча на посаду претендували ще троє його колег.
Не обійшлося і без політичних заяв. Інцидент з активістами, на думку Тодурова, може бути вигідний очільниці МОЗ Уляні Супрун. Адже на одну подію у Тодурова та Супрун погляди виявилися діаметрально різними. Тодуров обурився фактом того, що Міністерство охорони здоров'я не стало на його захист у цій ситуації та зажадало пояснень щодо тренінгу.
Про натягнуті стосунки Тодурова та пані Супрун відомо давно. В розпал новорічних свят у 2016 році Тодуров прямо звинуватив жінку в зриві закупівель медикаментів та, як наслідок – у смертях пацієнтів. На той момент Супрун перебувала на посаді лише декілька місяців. Тоді вже запрацювала нова система закупівель через міжнародні організації, яка замінила корупційні тендерні процедури через фармкомпанії.
Цю реформу дуже боляче переживали представники старої системи. Депутати намагалися примирити Супрун та Тодурова, та конфлікт, вочевидь, дотепер невичерпаний. Попри те, що Інститут серця – це медзаклад, який підпорядкований міністерству, там продовжують гнути свою лінію та протиставляти себе державному органу управління.
Уляна Супрун
А що ж зараз відбувається в Одеському медуніверситеті? Там справи не кращі. Після того, як нотаріус із Броварів пані Дишлева внесла в реєстр Юрія Сухіна як в.о. ректора Одеського національного медичного університету, в навчальному закладі почала відбуватися справжня революція. Судові виконавці разом із приватною охороною зайшли до університету, і там вкотре за кілька останніх місяців змінилася влада.
Пан Сухін почав видавати один за одним накази, на вході встановили турнікети, а вхід до будівлі зробили за спеціальними списками, частина співробітників одразу потрапила під скорочення.
Прекрасне навіть те, що на офіційній сторінці медуніверситету від імені колективу з'явилася подяка на адресу президента, прем'єра та спікера парламенту за сприяння у звільненні медуніверситету від рейдерів, якими прибічники Сухіна вважають Міністерство охорони здоров'я.
Наважусь нагадати, що звільнення Запорожана, команду якого в університеті зараз представляє саме Юрій Сухін, не відбувалося на порожньому місці. Неодноразово піднімалося питання й про зловживання бюджетними грошима, й про неправдиву декларацію.
Одеський медичний університет
МОЗ попередило закупівлю університетом робота-хірурга за бюджетні гроші у той час, коли аудиторії не ремонтувалися десятиліттями. Міністерська комісія також виявила документи на лабораторію, якої по факту й не було, та на неї університет спромігся витратити понад 67 мільйонів гривень.
Читайте также: "Війна війною, а обід – за розкладом": про український бізнес на службі у агресора
І от після цього державні медзаклади протиставляють себе державному управлінцю. Це ніщо інше, як боротьба систем та небажання тих, хто комфортно почувався, очолюючи корупційні схеми, бодай на йоту щось змінювати. Але, на мою думку, змінювати треба їхню зону комфорту, й насамперед – нам із вами.