Від квітня, коли закінчився опалювальний сезон, киян поставили перед фактом – не буде і гарячої води. А все через вимогу Києва забрати назад у комунальну власність теплоелектроцентралі, котельні та мережі, що були в оренді у компанії "Київенерго" цілих 17 років.

Читайте также: Як ректор КПІ Згуровський 53 наукових винаходи задекларував, а закордонну бізнес-імперію забув

Ні для кого не секрет, що "Київенерго" на 90% належить ДТЕК Ріната Ахметова. Аби забрати на баланс міста усю цю інфраструктуру, київська влада на початку року створила КП "Київтеплоенерго". І от навколо передачі цього майна ціле літо точилися гострі дебати – хто ж сплачуватие по боргах.

Адже, як виявилося, поки "Київенерго" господарювала, накопичилися чималі борги – майже 5 мільярдів гривень. Близько 2-х мільярдів – борги киян та субсидії, решта
– борги та пеня за построчені платежі перед "Нафтогазом".

Представники "Київенерго" стверджували, що майно віддають разом із боргами, новостворене КП "Київтеплоенерго" брати таку ношу на себе відмовлялось, а "Нафтогаз" своєю чергою став у позу. Мовляв, не дасть ані кубометру газу, допоки заборгованість не буде погашена. З чиєї кишені – байдуже.

Конфлікт тривав від квітня і аж до кінця жовтня. Компромісу вдалося досягти лише за допомогою Кабміну, який втрутився у ситуацію.


У конфлікт між "Київтеплоенерго", "Київенерго" та "Нафтогазом" втрутився Кабмін

І врешті між "Нафтогазом" та "Київтеплоенерго" була укладена мирова угода. Комунальне підприємство погодилося взяти на себе успадковані за "Київенерго" борги населення за вже поставлене раніше тепло. Хто сплачуватиме пеню та штрафи – сторони ще з'ясовуватимуть, і це може бути предметом ще одного судового розгляду.

Менше з тим, киян ощаслививли новиною про те, що незабаром з їхніх кранів потече тепленька. Особисто мені ця тема не настільки близька, бо я давно користуюся електричним бойлером. Але наскільки ця тема болюча для сотень тисяч киян, я побачила ще тоді, коли ми у червні розбиралися у причинах конфлікту та готували на цю тему матеріал. Ми просто запитали у Facebook: "У кого проблеми із гарячою водою? Розкажіть!"

Читайте также: Ічнянський апокаліпсис: диверсія недбалістю, або Хіба горять склади, як грошей повно

Цей допис спричинив чималий ажіотаж. Люди з усього Києва називали адреси та були готові розказати про свою біду, аби винести проблему у медіапростір.

У тому ж таки Facebook у локальних районних групах, за якими я спостерігала, стогін на тему відсутності гарячої води та перекличка, на якій вулиці і в якому будинку її врешті увімкнули, щодня виривалися у топи обговорень.


Відсутність гарячої води стала топ-темою у соцмережах для киян

Люди проклинають владу, скаржаться на чиновників, які позбавили їх блага цивілізації, жартують на цю тему і радяться, якої марки та об'єму краще купувати бойлер, і кількість тих, хто це рятівне диво техніки встановив, зростає із кожним днем.

У деяких групах навіть запропонували створити окремий жартівливий топік імені Свідків гарячої води.


Відсутність гарячої води стала топ-темою у соцмережах для киян

Сміх-сміхом, у деяких будинках вода почала зявлятися і ... прийшли нові платіжки. Не за гарячу воду, а за газ. Із фантомними сумами.

Останні кілька днів дописувачі лише це і обговорюють. Люди не можуть зрозуміти: за що їм понараховували кому зайвих 50, кому майже 400 гривень. Найдопитливіші перегорнули платіжку та прочитали пояснення від компанії "Київгаз".

За період відсутності гарячої води усім абонентам нарахували підвищений об'єм споживання блакитного палива. Адже, імовірно, холодну воду довелось підігрівати на газу. Тобто, коли гаряча вода є, на одну людину споживання газу плюс-мінус 3 куби і 23 гривні відповідно, за відсутності тепленької – вже норма більше 5 кубів та тариф відповідно 37 гривень.

Різниця множиться на кількість прописаних. І ось вам пояснення, звідки взялися ці відкориговані суми.

Людей така позиція "Київгазу" обурила. Мало того, що вони не з власної вини страждали через відсутність централізованого гарячого водопостачання. Дуже багато людей витратили від 3 до 5 тисяч гривень на встановлення бойлерів плюс сплачували за спожиту за підігрів води електрику, а це мінімум 100-200 кіловат – близько 200-300 гривень, тепер ще й доведеться платити "коригування" за газ, який в такий спосіб більшість і не використовувала. Людей надурили двічі.

Єдиний спосіб довести свою правоту – і то лише на майбутнє – встановити газовий лічильник. А він є лише у чверті київських осель.

Так що плюс "Київгазу" по отаких коригуваннях може бути доволі непоганим. Теоретично і навіть юридично "Київгаз" правий. Справді, така формула закладена в урядовій постанові. І такий прадідівськй метод підігріву води – в каструлях на плиті – постійно використовувася у 90-ті та на початку 2000-х.

Але сьогодні 2018 рік. Електричні бойлери, електричні чайники є у багатьох оселях. Прадавнім способом підігріву води задля того, аби помитися, користуються одиниці. Але за відсутності газового лічильника – це волання в пустелі. Моральний бік цього питання зрозумілий без додаткового коментування.

Платити треба за те, що спожив, а не за те, що намалювали у платіжці. Тож варто з цієї сумної історії зробити висновки та боротись із такими рахівниками їхніми ж методами – встановлювати лічильники і показувати реальне споживання.