Безмежно лякає думка про те, що я не зможу показати своїм дітям таку столицю, яку бачив власними очима. Разом із тим мене надихає те, що сьогодні ми як громадянське суспільство нарешті дійшли до важливого питання: будемо ми спостерігати чи робити вибір. Мова йде про цінний ресурс нашого міста, який відзначають у різноманітних рейтингах і про який розповідають у спогадах про Київ. А саме про дерева, парки, сквери, які нині, на жаль, знаходяться під загрозою знищення.
Читайте також: Як передмістя Києва перетворилося на епіцентр терору та розправи: розслідування
Останніми роками Київ поглинула будівельна лихоманка. Ми бачимо, як стрімко тут з'являються нові будівництва (здебільшого житло). Так, в такі економічно тяжкі часи для країни будь яка діяльність, яка зрушує економіку вперед – безцінна. Та чи варто місту з багатовіковою історією розраховуватись своєю привабливістю за амбіції бізнесменів та недобросовісних політиків, в руках яких воно опинилось? Чому я кажу про "недобросовісних політиків"? Відповідь – далі.
Парки-привиди: у Генплані є, в реальності – ні
Загальновідомий факт, що головна планувальна схема міста називається Генеральний план. Законодавством передбачено, що території, які мають статус парків та скверів у Генплані не можна замінювати на землі для будівництва житлових будинків, магазинів чи парковок. Тим не менше, київська владна верхівка створює та затверджує проектні рішення, які суперечать цьому принципу. Візьмемо хоча б Голосіївський район Києва, який вважається найзеленішим у місті і більшу частину якого займають різноманітні парки. Здавалося б, такий скарб слід було б берегти. Втім, протягом останніх двох років там ведеться масштабне будівництво, під час якого вирубали шалену кількість дерев.
На нижче наведеній ілюстрації можна побачити, як на земельній ділянці, де Генпланом передбачено зелені насадження загального користування, вирубали дерева. Варто наголосити, що частина цих насаджень належала до парку національного значення "Голосіївський", і будь-які зміни там суворо заборонені. Тим не менше, міська адміністрація сміливо змінила межі парку, запланувавши там будівництво дев'яти багатоповерхівок. Така позиція влади дуже дивує, оскільки в столиці є багато земель, де можна будуватися. Та, вочевидь, завдяки бурхливій діяльності "попередників", земельних ділянок, які ще не передані у власність, залишилось не так вже і багато.
16 житлових будинків замість парку
Зверніть увагу на ілюстрацію нижче. На ній видно, як донедавна територія, що знаходиться біля транспортної розв'язки району, рясніла деревами. Цікаво, що й у Генплані там передбачені винятково зелені насадження загального користування. А згідно схеми парків Києва, це взагалі існуючий парк. Та на детальному плані території, який нещодавно затвердили, видно – частину дерев там вирубали. Чому? Це зробили, аби звести там півколо із шістнадцяти житлових будинків, висотою у 22 поверхи.
Ще не пізно зупинитись!
Зазвичай, ділянки, на яких у Києві зводять будинки, належать до комунальної власності. Тобто, ці території належать нам із вами, а забудовник їх орендує. Та як тільки останній вводить свої житлові комплекси в експлуатацію – перестає сплачувати оренду, і тут стає очевидним, хто в такій ситуації виграв, а хто програв. Однак сумно, що забудовники не лише забирають у нас землю, а й змітають на своєму шляху всі зелені насадження. Нижче – ще один приклад того, як замість зелених зон (які передбачені Генпланом) хочуть побудувати чотири квартали по вісім будинків.
Кияни можуть вплинути на ситуацію
Загалом містобудування – це складна сфера, яка складається із сотень аспектів, та по-суті своїй є міжвідомчою. Разом із тим, вона, як і будь-яка інша діяльність, регулюється законом. В Києві, на жаль, склалась ситуація, коли місто стало заручником неефективної влади, яка не вважає за необхідне дотримуватись цих законів. У цьому легко переконатися, проаналізувавши рішення, які приймаються у владних кабінетах.
Читайте також: В Україні 11 областей не мають оприлюднених схем планування
В сучасному світі все можливо виміряти по принципу вигід і витрат. В тому числі можна дати оцінку зовнішньому ефекту, який створюють ті чи інші індивідуальні властивості кожного міста (чи то його архітектура, географічне розташування, чи озеленення). У всьому цьому є свої переваги, які дають можливість розвиватись бізнесу і місту. В результаті таких підрахунків можна побачити, що збереження видатної архітектури або збереження унікальних парків є більш вигідним для міста з точки зору отримання прибутку. Тим не менш, у міській адміністрації вважають, що цими перевагами можна жертвувати на користь інтересів окремих підприємців.
Працюючи третій рік у сфері міського самоврядування (здебільшого моя діяльність пов'язана із земельними і містобудівними питаннями), можу сказати з впевненістю, що, на жаль, наша влада віддає перевагу отриманню швидких прибутків. І я зараз говорю не про корупцію, це в першу чергу стосується формування міської політики. Прикладів такої недалекоглядності можна навести велику кількість, але я думаю ви самі це бачите, відчуваєте і розумієте.
Тільки за сценарієм будівельних історій, які я розписав у цьому блозі, мають знищити приблизно 15 гектарів дерев. Але ж на цих історіях все не закінчується, таких прикладів досить багато, а отже, такими темпами наші діти можуть побачити Київ взагалі без парків. Нині багато киян об'єднуються заради збереження комфортного простору для життя, люди втомились від "компромісів" влади з будівельним бізнесом. І тут важливо розуміти: чим більше громада звертає увагу на протиправні дії бізнесменів та політиків, тим частіше обранці згадують про те, що вже менше ніж через 2 роки їм знову обиратись. Як результат – намагаючись зберегти репутацію та рейтинги, вони неохоче, але змінюють траєкторію своїх дій, а ми зберігаємо місто, яке так любимо.
Читайте також: Хто залишає людей роками без власного житла: резонансне розслідування