Київ
Цей будинок абсолютно суперечить забудові Подолу тут має бути максимум 24 метр. Це як пухир посеред Подолу.
Будинок-монстр
Таких "пухирів" загалом у Києві вистачає. Кияни називають його – будинок монстр. Його реставрували до 2013 року.
"Дозвіл на цю будівлю був виданий нормальний – на 4 поверхи, потім інспекція, на запит забудовника, видала 13 поверхів", – розповів громадський активіст Віталій Селик.
Читайте також: Генплан столиці: як виглядає "містобудівна Конституція" Києва
Іноді забудовники і взагалі купують пам'ятки архітектури, щоб довести їх до руйнації і з нуля побудувати прибутковий бізнес-центр чи готель в центрі міста.
Показовою стала історія будівництва 9-поверхового готелю на вулиці-музеї, яка охороняється ЮНЕСКО, Андріївському узвозі. Місцева громада через суд призупинила зведення висотки. Але за цей час встигли побудувати 3 поверхи, які псують загальний вигляд вулиці.
Такі будівництва створюють проблеми містянам. Адже ні старі міські комунікації, ні дороги не розраховані на кількість мешканців, яка селиться в хмарочосах. Звідси, наприклад, провали доріг і затоплення під час злив.
Уся справа в тому, що Київ живе за застарілим Генпланом. Його ухвалили в 2003, а розробили ще в 1997 році. Зараз місто готує новий Генплан, який діятиме до 2025 року.
Генплан треба обговорювати на локаціях, на місцях, де міська громада буде комунікувати з владою і пояснювати їй, які є потреби локальні, що треба змінити, що додати,
– зазначив Віталік Селик.
Однак, в місті вже 10 років не можуть ухвалити – Зонінг. Саме цей документ має регулювати аби новобудови не порушували історико-архіктектурні умови. Якщо міська рада його ухвалить, проблеми з висотками в історичному центрі, та загалом проблеми з забудовами має в'ють зникнути.
Одеса
В Одесі такий документ ухвалений ще 3 роки тому, однак місто все одно тримає першість з порушень містобудування. На Генеральний план, каже місцевий активіст, теж ніхто особливо не зважає. Будують, що заманеться, а правоохоронці бездіють.
Елементарні договори оренди комунальними службами, службами міста не перевіряються, не захищаються. На орендованій території може вирости капітальне будівництво, якщо ЗМІ і громадськість не почнуть реагувати на це,
– заяdив активіст одеського Автомайдану Віталій Устименко.
Найбільша проблема в місті з забудовою набережної. У містян щодня забирають дорогоцінні метри берегової лінії. Біля моря з'являються ресторани, а на схилах у міських парках – хмарочоси, які, по-перше, забирають у одеситів і туристів територію суспільного користування, а по-друге, можуть рухнути.
Найбільше одеситам заважають забудови на пляжі
Півроку тому міська влада і взагалі намагалась узаконити забудови на узбережжі. Хотіли "відкусити" від 100 метрів законодавчо недоторканої берегової лінії щонайменше третину, внести відповідні зміни у Генплан. Тоді суспільний розголос завадив це зробити.
Читайте також: Генплани – за вітром: коли містобудівна документація стане доступною і навіщо
Такі порушення можливі через те, що міський голова Одеси діє в інтересах місцевих забудовників, та має вплив на правоохоронців, і суддів у місті. В НАБУ відкрито проти нього кілька кримінальних справ. Виправляти ситуацію взялися в міністерстві регіонального розвитку. Там пообіцяли ввести мораторій на будівництво, у містах, де не затверджено оновлений працюючий генплан.