Одним з таких є державне підприємство "Електронмаш", яке за участі влади, розтягли по шматкам.

Читайте також: Нові схеми чорних реєстраторів, або Як віджати квартиру нардепа

23 липня на його території увірвались чоловіки в балаклавах. І вже третій місяць підприємство стоїть, вхід забарикадований, охорона в середині, а люди із плакатами на вулиці.

На перший погляд, ситуація нагадує типове рейдерство, але це підприємство державне. За усім цим спокійно спостерігала поліція.


Захоплення підприємства

А в день нібито рейдерського захоплення молодики в балаклавах були не одні, вони супроводжували людей з Міністерства економічного розвитку, яке стоїть над "Електронмашем" і нового директора пана Єфіменка.

Після захвату приміщення завели пана Єфіменка і з ним зайшли представники органу управління пан Малашок з Міністерства економіки,
– згадав заступник директора ДП "Електронмаш" Володимир Теслюк.

Міністерство ще в березні звільнило директора "Електронмашу" Віктора Мову через підозру в незаконній приватизації і махінацій з закупками. І призначило нового керівника.

Але його туди фізично не пускали, не пропускали і урядовців, які мали провести аудит на підприємстві. І представники Міністерства разом з найнятою охоронною, фактично силою, пробилися на підприємство.

Головний бухалтер "Електронмашу" Володимир Теслюк розповів, що чорна кішка між ними і Міністерством пробігла ще в 2014 році. З його слів, тоді Міністерство намагалось затвердити новий статут підприємства і переписати на користь держави кошти, які нібито належали трудовому колективу.


Віктор Мова

Два роки тому Міністерство таки поповнило статутний капітал "Електронмаш" на 64 мільйони гривень. Трудовий колектив переконаний, що їх 64 мільйона просто відібрали і приєднали до Фонду державного підприємства.

Міністерство коментує ситуацію виключно на сайті у письмовому вигляді. Зокрема там пояснюють, що СБУ ще з минулого року веде слідство по Віктору Мові і його довіреним підлеглим. Підозра – роздавання державних об'єктів і тендерів для своїх.


Заява Міністерства економічного розвитку

Майже уся територія, яка зараз зайнята секонд-хендами, "Ашаном", магазином техніки і закинутими цехами, колись належала заводу "Електронмаш". Але нині на більшій половині нові приватні власники.

Кінцеві бенефіціари більшості підприємств, на яке було відчужено майно держави – це родичі чи пов’язані з керівним апаратом "Електронмаш". Якщо повернути це майно зараз державі, то воно коштує мінімум півмільярда гривень,
– зазначив ветеран АТО Олексій Герман.

Одна частина великих будівель належить структурам співвласника мережі "Фуршет" Ігоря Баленка. Інша – уже із власниками в офшорах. Але є кілька фірм, що і досі мають дещо спільне із Віктором Мовою.


Територія державного підприємства

Приватні компанії "Тотем", "Лоніц" та "ЕН ПІ Менеджмент", згідно з реєстром, у сумі мають понад 8 тисяч метрів квадратних метрів колишньої нерухомості "Електронмашу". І в усіх цих фірмах засновником є Намьоткін Олексій Вікторович.

Але, за дивним збігом обставин, він був прописаний в одній квартирі із Мовою Людмилою Вікторівною – ймовірно дочкою директора "Електронмашу" Віктора Мови. Тож можна допустити, що Намьоткін Олексій є зятем пана Мови.

У відкритих реєстрах серед засновників приватного табору "Лідер" є 22-річний Іван Олексійович Намьоткін. Вочевидь, його батько Олексій Намьоткін заснував кілька фірм, що придбали нерухомість "Електронмашу".

В Instagram Людмили Мови є кілька фотографій з сином – це той самий Іван Олексійович. Скоріше за все він внук колишнього директора "Електронмаш" Віктора Мови.


Іван Намьоткін

Директор табору "Лідер" Гранаткін розповів багато нюансів з продажу нерухомості "Електронмашу".

"В 2003 році цей табір був викуплений по договору куплі-продажу у державного науково-виробничого об'єднання "Електронмаш". Наш об'єкт був оцінений в 2 мільйони 298 тисяч гривень", – зазначив директор табору "Лідер" Вячеслав Гранаткін.

За його словами, об'єкт оцінили і виставили на торгову біржу "Укрресурс". Він надав документи, які підтверджують, що все було законно і з погодженням державних органів.

Саме вони в 2003 році самі дозволили відчужити табір й інші об'єкти. Є і договір купівлі-продажу на біржі і документи завізовані Міністерством і Фондом державного майна.

Чи могли продавати такі ласі шматочки столичної нерухомості без участі вищого керівництва країни тих часів – навряд чи. А по факту страждають прості люди робітники, які вимушені щодня ходити на роботу оббивати пороги і боротися за власний кусень хлібу, коли наверху не можуть поділити мільйони.

Читайте також: Рейдерство по-новому: як по-тихому захопили агропідприємство на Дніпропетровщині

Про дитячий садок, який зараз орендує приватна фірма, директором якої є дочка працівниці "Електронманшу" – дивіться у програмі.